гуртування

ГУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гуртува́ти і гуртува́тися 2.

Все своє життя він вірив у страйк, як в один з кращих способів гуртування сил пролетаріату в боротьбі проти буржуазії (Смолич, V, 1959, 113).

Значення в інших словниках

1. гуртування — гуртува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гуртування — -я, с. Дія за знач. гуртувати і гуртуватися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гуртування — Гуртува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)