гуртування
ГУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гуртува́ти і гуртува́тися 2.
Все своє життя він вірив у страйк, як в один з кращих способів гуртування сил пролетаріату в боротьбі проти буржуазії (Смолич, V, 1959, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуртування — гуртува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гуртування — -я, с. Дія за знач. гуртувати і гуртуватися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуртування — Гуртува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)