1. Словник української мови в 11 томах

гурточок

ГУРТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до гурто́к 1.

Поміж чорних, закритих яток бродять окремі гурточки та пари (Коцюб., II, 1955, 243);

Хоч малолітні діти й допомагали [батькові] в роботі, але ніяк не справджувалась давня істина: «де робить гурточок, там повний куточок» (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гурточок — гурто́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гурточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гурток 1). Великий тлумачний словник сучасної мови