гуртоправ
ГУРТОПРА́В, а, ч. Робітник при гурті худоби.
Петро Скирда відстав від свого колгоспу не з власної волі: він гнав у тил колгоспну худобу, бомба влучила в стадо і разом з биками прибила й гуртоправа (Панч, В дорозі, 1959, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуртоправ — гуртопра́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гуртоправ — -а, ч. Робітник при гурті худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуртоправ — ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М. Словник синонімів української мови
- гуртоправ — Гуртоправ, -ва м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт. Словник української мови Грінченка