1. Словник української мови Грінченка

гуртоправ

Гуртоправ, -ва

м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртоправ — гуртопра́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуртоправ — -а, ч. Робітник при гурті худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуртоправ — ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М. Словник синонімів української мови
  4. гуртоправ — ГУРТОПРА́В, а, ч. Робітник при гурті худоби. Петро Скирда відстав від свого колгоспу не з власної волі: він гнав у тил колгоспну худобу, бомба влучила в стадо і разом з биками прибила й гуртоправа (Панч, В дорозі, 1959, 124). Словник української мови в 11 томах