1. Словник української мови Грінченка

гуртом

Гуртом

нар.

1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб.

2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртом — гурто́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гуртом — Гурто́м, присл. Оптом, гуртом. Папір і прибори до писаня продають ся гуртом і подрібно (Б., 1890, рекл.); Є ще й спілки для того, аби дешевше та вигіднійше купувати всякі товари і все, що потрібно в нашім житю, гуртом і потім відпродувати своїм членам. Українська літературна мова на Буковині
  3. гуртом — присл. 1》 Спільними силами, колективно. || Усі разом, усією групою. 2》 Все разом; оптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуртом — I авулом, артіллю, артільно, бандою, братією, брашкою, вайлом, валкою, ватагою, велелюддям, вервечкою, виводком, вкупі, вкупочці, вкупці, впереміж, впереміжку, впереміш, вперемішку, впоміж, впоміш, вселюдно, всенародно, галайстрою, гоп-компанією... Словник синонімів Вусика
  5. гуртом — О́ПТОМ торг. (великими партіями, у великих кількостях), УСЕ́ РА́ЗОМ, ГУРТО́М. Гаркуша оптом закупив кілька валок (О. Гончар); Продати гуртом товар. Словник синонімів української мови
  6. гуртом — ГУРТО́М, присл. 1. Спільними силами, колективно. Щасливо там жити, де гуртом робити (Укр.. присл.., 1955, 348); — А хіба ж ми чужі між собою?... Словник української мови в 11 томах