гурток

Гурток, -тка

м. ум. отъ гурт.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гурток — гурто́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гурток — [гурток] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. гурток — -тка, ч. 1》 Зменш. до гурт I. 2》 Організація осіб, об'єднаних для спільної діяльності, спільних занять і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гурток — див. ватага Словник синонімів Вусика
  5. гурток — Гурто́к, -тка́, в -тку́; -тки́, -ткі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гурток — ГУРТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до гурт¹. Коло крамниці гурток людей — гаряче обмірковують справу (Вас., III, 1960, 325); Вона прилучилася до гуртка людей, які стояли біля відчиненого вікна (Дмит. Словник української мови в 11 томах