1. Словник синонімів української мови

гуртоправ

ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М. Стельмах); Ой за гайком за Дунайком, Гайком зелененьким, Там стояли гуртоправці Своїми гуртами (пісня); Всі дороги, всі гірські стежки роїлися ..згінниками, що торгували худобою (І. Франко); Старий Щербина, бувало, обдурював на ярмарках тертих продавців: і степових, наче з бронзи відлитих, згонщиків, і чорних, мов гайвороння, молдавських ліверантів (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртоправ — гуртопра́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуртоправ — -а, ч. Робітник при гурті худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуртоправ — ГУРТОПРА́В, а, ч. Робітник при гурті худоби. Петро Скирда відстав від свого колгоспу не з власної волі: він гнав у тил колгоспну худобу, бомба влучила в стадо і разом з биками прибила й гуртоправа (Панч, В дорозі, 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
  4. гуртоправ — Гуртоправ, -ва м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт. Словник української мови Грінченка