гуртування

гуртува́ння

-я, с.

Дія за знач. гуртувати і гуртуватися 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртування — гуртува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гуртування — Гуртува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гуртування — ГУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гуртува́ти і гуртува́тися 2. Все своє життя він вірив у страйк, як в один з кращих способів гуртування сил пролетаріату в боротьбі проти буржуазії (Смолич, V, 1959, 113). Словник української мови в 11 томах