Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гіпотенуза

Гіпотену́за, -зи, -зі; -ну́зи, -ну́з (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. гіпотенуза — гіпотену́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гіпотенуза — -и, ж. Сторона прямокутного трикутника, яка лежить проти прямого кута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпотенуза — ГІПОТЕНУ́ЗА, и, ж., мат. Сторона прямокутного трикутника, яка лежить проти прямого кута. Прямокутний трикутник має сторону, яка лежить проти прямого кута, – гіпотенузу та дві сторони, які утворюють прямий кут, – катети (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. гіпотенуза — гіпотену́за (грец. ύποτείνουσα, від ύποτείνω – протягую) найбільша сторона прямокутного трикутника.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гіпотенуза — Сторона прямокутного трикутника, яка лежить напроти прямого кута.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. гіпотенуза — ГІПОТЕНУ́ЗА, и, ж. Сторона прямокутного трикутника, яка лежить проти прямого кута. — А в голові так і миготить: периметр, трикутник, гіпотенуза, конус… (Донч., V, 1957, 436); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах