гіпотенуза
ГІПОТЕНУ́ЗА, и, ж., мат.
Сторона прямокутного трикутника, яка лежить проти прямого кута.
Прямокутний трикутник має сторону, яка лежить проти прямого кута, – гіпотенузу та дві сторони, які утворюють прямий кут, – катети (з навч. літ.);
– А в голові так і миготить: периметр, трикутник, гіпотенуза, конус... (О. Донченко);
* У порівн. Прибережне крижане поле ширшало, як трикутник, пароплав ішов до вершини цього трикутника, наче по гіпотенузі (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)