гіркість —
гі́ркість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гіркість —
[г’ірк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
гіркість —
-кості, ж. Абстр. ім. до гіркий 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гіркість —
ГІ́РКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. гірки́й 1, 3. – Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (І. Нечуй-Левицький); А служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (З.
Словник української мови у 20 томах
гіркість —
ГІ́РКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до гірки́й 1,3. — Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
гіркість —
Гіркість, -кости ж. Горечь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка