гіркість
ГІ́РКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. гірки́й 1, 3.
– Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (І. Нечуй-Левицький);
А служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (З. Тулуб);
В тих словах клубилося так багато гіркості, що доктор аж іздригнувся, немов почув дотик кропиви (І. Франко);
З гіркістю, що сповнювала його серце невичерпним смутком, повинен був визнати, що він уже не той солдат і вояка Оноре, який прийшов .. з провінціальної Турені (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)