гіркуватість
ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. гіркува́тий.
За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (М. Стельмах);
Ніби й не почула нічого образливого, але від розмови в душі дівчини залишилась гіркуватість і досада (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)