1. Словник української мови у 20 томах

гіркуватість

ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. гіркува́тий.

За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (М. Стельмах);

Ніби й не почула нічого образливого, але від розмови в душі дівчини залишилась гіркуватість і досада (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіркуватість — гіркува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіркуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до гіркуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіркуватість — ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до гіркува́тий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (Стельмах, II, 1962, 274). Словник української мови в 11 томах