1. Словник української мови у 20 томах

гіркість

ГІ́РКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. гірки́й 1, 3.

– Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (І. Нечуй-Левицький);

А служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (З. Тулуб);

В тих словах клубилося так багато гіркості, що доктор аж іздригнувся, немов почув дотик кропиви (І. Франко);

З гіркістю, що сповнювала його серце невичерпним смутком, повинен був визнати, що він уже не той солдат і вояка Оноре, який прийшов .. з провінціальної Турені (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіркість — гі́ркість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіркість — [г’ірк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. гіркість — -кості, ж. Абстр. ім. до гіркий 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гіркість — Гі́ркість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гіркість — ГІ́РКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до гірки́й 1,3. — Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. гіркість — Гіркість, -кости ж. Горечь. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка