гіркуватість
ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до гіркува́тий.
За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (Стельмах, II, 1962, 274).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіркуватість — гіркува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гіркуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до гіркуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіркуватість — ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. гіркува́тий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (М. Стельмах); Ніби й не почула нічого образливого, але від розмови в душі дівчини залишилась гіркуватість і досада (із журн.). Словник української мови у 20 томах