Орфографічний словник української мови

гіркуватість

гіркува́тість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гіркуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до гіркуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіркуватість — ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. гіркува́тий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (М. Стельмах); Ніби й не почула нічого образливого, але від розмови в душі дівчини залишилась гіркуватість і досада (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гіркуватість — ГІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до гіркува́тий. За селом від вогких лужків повіяло солодкою гіркуватістю вербового цвіту і кори (Стельмах, II, 1962, 274).  Словник української мови в 11 томах