гірлянда
ГІРЛЯ́НДА, и, ж.
1. Декоративна прикраса – низка поєднаних між собою квітів, гілок, лампочок і т. ін.
Принесли хлопці ялинових віт, Дівчата їх в гірлянди пов'язали (І. Муратов);
Дівчата – Миросині подруги – з радісним щебетанням кинулися до Зореслава, почали його обнімати, цілувати, наділи на шию гірлянду з польових квітів (О. Бердник);
На площі йшли останні приготування до свята: виносилися столи, напиналися намети, монтувалися помости, прикрашені стрічками, гірляндами і лампіонами (Ю. Андрухович);
// Декоративний мотив, орнамент такої форми.
Були на ній [чашці] виписані гірлянди квіток, зо два метелики і злотистий напис (Леся Українка).
2. перев. кого, чого, перен. Розташовані в ряд предмети, що нагадують таку прикрасу.
Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Л. Дмитерко);
Вудка його лежала на плечі, і бички довгою гірляндою звисали з неї мало не до самої землі (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)