гірлянда
ГІРЛЯ́НДА, и, ж.
1. Прикраса з квіток, гілок і т. ін., сплетених у вигляді довгої низки.
Принесли хлопці ялинових віт, Дівчата їх в гірлянди пов’язали (Мур., Повість.., 1948, 33);
//Декоративний мотив, орнамент такої форми.
Були на ній [чашці] виписані гірлянди квіток, зо два метелики і злотистий напис (Л. Укр., III, 1952, 485);
*У порівн. Вечірнє небо заквітчалось весняними хмарками, мов гірляндами з зеленого барвінку (Вас., II, 1959, 10).
2. перев. кого, чого, перен. Розташовані в ряд предмети, що нагадують таку прикрасу.
Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Дмит., Розлука, 1957, 99);
Вудка його лежала на плечі, і бички довгою гірляндою звисали з неї мало не до самої землі (Собко, Скеля.., 1961, 68).
Словник української мови (СУМ-11)