гірлянда

(фр. < італ. < лат. — плетення)

Орнаментальний мотив, декоративне зображення у вигляді сплетеного ланцюга листків, квітів і плодів, що часто перевиті стрічками, бантами, збагачені маскаронами. Відрізняється від замкненої композиції вінка, є елементом орнаментального ряду і тому ще у стародавні часи включався у різноманітні обрамування, бордюри, фризи. В мистецтві ренесансу і бароко включався у гротески, ряди Г. поділялись вертикалями факелів або розетками, в архітектурному декорі рококо об'єднувалися з рокайлями і картушами, а в архітектурі ампіру підкреслювали гладінь стінової площини.

Значення в інших словниках

1. гірлянда — гірля́нда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гірлянда — -и, ж. 1》 Прикраса з квіток, гілок і т. ін., сплетених у вигляді довгої низки. 2》 перев. кого, чого, перен. Розташовані в ряд предмети, що нагадують таку прикрасу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гірлянда — Плетеничка  Словник чужослів Павло Штепа
4. гірлянда — ГІРЛЯ́НДА, и, ж. 1. Декоративна прикраса – низка поєднаних між собою квітів, гілок, лампочок і т. ін. Принесли хлопці ялинових віт, Дівчата їх в гірлянди пов'язали (І.  Словник української мови у 20 томах
5. гірлянда — гірля́нда (франц. guirlande, італ. ghirlanda) смуга, стрічка, орнамент зі сплетених предметів (напр., квітів).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. гірлянда — ГІРЛЯ́НДА, и, ж. 1. Прикраса з квіток, гілок і т. ін., сплетених у вигляді довгої низки. Принесли хлопці ялинових віт, Дівчата їх в гірлянди пов’язали (Мур., Повість.., 1948, 33); //Декоративний мотив, орнамент такої форми.  Словник української мови в 11 томах