гісоп —
гісо́п іменник чоловічого роду рослина
Орфографічний словник української мови
гісоп —
-у, ч. Багаторічна рослина родини губоцвітих, із листу якої виробляють запашну олію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гісоп —
(росл.) купальське зілля
Словник чужослів Павло Штепа
гісоп —
ГІСО́П, у, ч. Рослина або напівкущ родини губоцвітих із супротивними листками і дрібними перев. темно-синіми квітками, які утворюють продовгуваті колосоподібні суцвіття. Гісоп вирощують як лікарську, медоносну і декоративну рослину (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
гісоп —
Напівкущ; поширений в Середземномор'ї та центр. районах Азії; квітки фіолетово-сині, зібрані в колоскові суцвіття; вирощують як лікарську, медоносну і декоративну рослину; використовують у косметиці та як приправу.
Універсальний словник-енциклопедія
гісоп —
ГІСО́П, у, ч. Багаторічна рослина родини губоцвітих, з листу якої виробляють запашну олію. Гісоп крейдяний.. росте, головним чином, на крейдоподібному мергелі (Бот. ж., X, 2, 1953, 52).
Словник української мови в 11 томах