гірший —
гі́рший прикметник, вищий ступінь
Орфографічний словник української мови
гірший —
і в слід не вступить кому, чому, чий; [і] у (в) підметки не годиться кому; [і] нігтя (мізинця) не варт (вартий) чийого. Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить (Нечуй-Левицький, 1, 1956...
Словник фразеологічних синонімів
гірший —
-а, -е. Вищ. ст. до поганий. || у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гірший —
ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх, не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного (Біблія. Пер. І. Огієнка); У нас усі кращі, – запротестувала Юлька. – Немає в нас гірших (О.
Словник української мови у 20 томах
гірший —
ГІ́РШИЙ (більш поганий; менш гарний, хороший), ПОГАНІ́ШИЙ (ПОГА́НШИЙ рідше), ЗГІ́РШИЙ розм. (перев. з часткою н е). — Ростіть не гіршими, а кращими за нас (О.
Словник синонімів української мови
гірший —
ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний. — У нас усі кращі, — запротестувала Юлька. — Немає в нас гірших. На те й ударний загін! (Донч., 1, 1956, 85); // у знач. ім. І пекло мук, І крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, — гіршого не жду (Граб., І, 1959, 80).
Словник української мови в 11 томах
гірший —
Гірший, -а, -е Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. І. 10.
Словник української мови Грінченка