гірший
ГІ́РШИЙ, а, е.
Вищ. ст. до пога́ний.
Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх, не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного (Біблія. Пер. І. Огієнка);
У нас усі кращі, – запротестувала Юлька. – Немає в нас гірших (О. Донченко);
Березень видався гірший від лютого, вергало снігом, било дощами (У. Самчук);
// у знач. ім. гі́рше, шого, с.
І пекло мук, І крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, – гіршого не жду (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)