гірший
ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний.
— У нас усі кращі, — запротестувала Юлька. — Немає в нас гірших. На те й ударний загін! (Донч., 1, 1956, 85);
// у знач. ім.
І пекло мук, І крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, — гіршого не жду (Граб., І, 1959, 80).
Словник української мови (СУМ-11)