гірше
ГІ́РШЕ, ГІРШ.
1. Присл. до гі́рший.
Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312);
// у знач. присудк. сл.
Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90).
2. Уживається у знач. більше.
Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Вовчок, І, 1955, 18).
Словник української мови (СУМ-11)