гірше
ГІ́РШЕ, ГІРШ.
1. Присл. до гі́рший.
Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (М. Коцюбинський);
Вадим одмітив, що сьогодня він далеко гірше розумів батька, ніж у той вечір (В. Винниченко);
– Чому це могло трапитись, що локатор працює дедалі гірше? (В. Владко);
// у знач. пред.
Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Т. Шевченко).
2. Уживається у знач. більше.
– Через вас болить мене [у мене] гірше голова (Л. Мартович);
Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок).
◇ (1) Гі́рше [від] [лю́тої] сме́рті:
а) тяжкий, нестерпний.
[Жирондист:] Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка);
[Мазепа:] Часом життє [життя] буває гірше смерті, Бо річ не в тім, аби злучитись нам, Куди піти, яким шляхом? Чи ж зможе Оборонити і повести нас Новим шляхом нікчемний Брюховецький? (Л. Старицька-Черняхівська);
– Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті (Б. Лепкий);
б) тяжко, нестерпно.
Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі – хоч не жити, дак бути. А так – се гірше лютої смерті (Ганна Барвінок);
Він [фашизм] робив з поневолених людей покірних безвільних рабів. І це було гірше од смерті (В. Нестайко);
(2) Гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (гірчи́ці):
а) (зі сл. набриднути, надокучити і т. ін.) дуже, надзвичайно, великою мірою.
Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький);
б) прикрий, нестерпний.
Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний);
Ще за Василя Семеновича він було не пропустить виборів, щоб не наговорити, як казали про його, “сім мішків гречаної вовни..” Отже, та вовна була для панів польських гірше гіркої гірчиці (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)