гірше

ГІ́РШЕ, ГІРШ.

1. Присл. до гі́рший.

Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (М. Коцюбинський);

Вадим одмітив, що сьогодня він далеко гірше розумів батька, ніж у той вечір (В. Винниченко);

– Чому це могло трапитись, що локатор працює дедалі гірше? (В. Владко);

// у знач. пред.

Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Т. Шевченко).

2. Уживається у знач. більше.

– Через вас болить мене [у мене] гірше голова (Л. Мартович);

Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок).

◇ (1) Гі́рше [від] [лю́тої] сме́рті:

а) тяжкий, нестерпний.

[Жирондист:] Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка);

[Мазепа:] Часом життє [життя] буває гірше смерті, Бо річ не в тім, аби злучитись нам, Куди піти, яким шляхом? Чи ж зможе Оборонити і повести нас Новим шляхом нікчемний Брюховецький? (Л. Старицька-Черняхівська);

– Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті (Б. Лепкий);

б) тяжко, нестерпно.

Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі – хоч не жити, дак бути. А так – се гірше лютої смерті (Ганна Барвінок);

Він [фашизм] робив з поневолених людей покірних безвільних рабів. І це було гірше од смерті (В. Нестайко);

(2) Гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (гірчи́ці):

а) (зі сл. набриднути, надокучити і т. ін.) дуже, надзвичайно, великою мірою.

Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький);

б) прикрий, нестерпний.

Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний);

Ще за Василя Семеновича він було не пропустить виборів, щоб не наговорити, як казали про його, “сім мішків гречаної вовни..” Отже, та вовна була для панів польських гірше гіркої гірчиці (Панас Мирний).