гірше

гі́рше (від) (лю́тої) сме́рті. 1. Нестерпний, тяжкий. (Жірондист:) Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка). 2. Тяжко, нестерпно. Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі — хоч не жити, дак бути. А так — се гірше лютої смерті (Ганна Барвінок).

гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́, гірчи́ці і т. ін). 1. зі сл. набри́днути, доку́чити і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид (Святоха) гірше гіркої редьки (П. Рєзніков); Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький). гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський). 2. Нестерпний. Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний); Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний); Ще за Василя Семеновича він було не пропустить виборів, щоб не наговорити, як казали про його, “сім мішків гречаної вовни..” Отже, та вовна була для панів польських гірше гіркої гірчиці (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірше — гі́рше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гірше — [г’іршеи] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. гірше — гірш. 1》 Присл. до гірший. || у знач. присудк. сл. 2》 Уживається у знач. більше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гірше — ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (М. Коцюбинський); Вадим одмітив, що сьогодня він далеко гірше розумів батька, ніж у той вечір (В. Словник української мови у 20 томах
  5. гірше — Хоч гірше, аби інше. Про нетерпеливих, які весь час хочуть перемін у житті, навіть коли виходить на зле. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. гірше — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Словник синонімів української мови
  7. гірше — Гі́рше, гірш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гірше — ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90). 2. Уживається у знач. більше. Словник української мови в 11 томах
  9. гірше — Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467. Словник української мови Грінченка