1. Словник синонімів української мови

гірше

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); — Відступись! — похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум'яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить (панночка), що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). — Пор. 1. найбі́льше.

ГІ́РШЕ (ГІРШ) (більш погано), ПОГАНІ́ШЕ (ПОГА́НШЕ рідше), ЗГІ́РШЕ (ЗГІРШ) розм. (перев. із часткою н е). Охота гірше неволі (прислів'я); Знає він карту не гірше вас (О. Довженко); Інша рада гірш як зрада (М. Номис); Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать — і мовчать (Т. Шевченко); До голови твоєї досягне (трава) ... Добре, коню, буде тобі, та не згірше і хазяїнові (Панас Мирний); В Мамаївці зараз ох і врожай! Не згірш, як колись і в тата бувало... (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірше — гі́рше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гірше — [г’іршеи] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. гірше — гірш. 1》 Присл. до гірший. || у знач. присудк. сл. 2》 Уживається у знач. більше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гірше — ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (М. Коцюбинський); Вадим одмітив, що сьогодня він далеко гірше розумів батька, ніж у той вечір (В. Словник української мови у 20 томах
  5. гірше — Хоч гірше, аби інше. Про нетерпеливих, які весь час хочуть перемін у житті, навіть коли виходить на зле. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. гірше — гі́рше (від) (лю́тої) сме́рті. 1. Нестерпний, тяжкий. (Жірондист:) Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка). 2. Тяжко, нестерпно. Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі — хоч не жити, дак бути. Фразеологічний словник української мови
  7. гірше — Гі́рше, гірш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гірше — ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90). 2. Уживається у знач. більше. Словник української мови в 11 томах
  9. гірше — Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467. Словник української мови Грінченка