гірший

ГІ́РШИЙ (більш поганий; менш гарний, хороший), ПОГАНІ́ШИЙ (ПОГА́НШИЙ рідше), ЗГІ́РШИЙ розм. (перев. з часткою н е). — Ростіть не гіршими, а кращими за нас (О. Гончар); — Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: До багатої та поганшої щовечора йдеш, А до мене, молодої, голос подаєш (пісня); Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірший — гі́рший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. гірший — і в слід не вступить кому, чому, чий; [і] у (в) підметки не годиться кому; [і] нігтя (мізинця) не варт (вартий) чийого. Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить (Нечуй-Левицький, 1, 1956... Словник фразеологічних синонімів
  3. гірший — -а, -е. Вищ. ст. до поганий. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гірший — ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх, не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного (Біблія. Пер. І. Огієнка); У нас усі кращі, – запротестувала Юлька. – Немає в нас гірших (О. Словник української мови у 20 томах
  5. гірший — Гі́рший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гірший — ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний. — У нас усі кращі, — запротестувала Юлька. — Немає в нас гірших. На те й ударний загін! (Донч., 1, 1956, 85); // у знач. ім. І пекло мук, І крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, — гіршого не жду (Граб., І, 1959, 80). Словник української мови в 11 томах
  7. гірший — Гірший, -а, -е Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. І. 10. Словник української мови Грінченка