гірший

і в слід не вступить кому, чому, чий; [і] у (в) підметки не годиться кому; [і] нігтя (мізинця) не варт (вартий) чийого.

Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить (Нечуй-Левицький, 1, 1956, с. 57); Він сидів на зігнутій до самої палуби нозі, і всі еквілібристи світу не годилися йому й у підметки… (Загребельний, 6, 1981, с. 96); [Ганна:] Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота, котра не варта твого нігтя, не осоромила тебе привселюдно!.. (Кропивницький, 2, 1958, с. 59); Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, 3, 1959, с. 329).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірший — гі́рший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. гірший — -а, -е. Вищ. ст. до поганий. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гірший — ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх, не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного (Біблія. Пер. І. Огієнка); У нас усі кращі, – запротестувала Юлька. – Немає в нас гірших (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гірший — ГІ́РШИЙ (більш поганий; менш гарний, хороший), ПОГАНІ́ШИЙ (ПОГА́НШИЙ рідше), ЗГІ́РШИЙ розм. (перев. з часткою н е). — Ростіть не гіршими, а кращими за нас (О. Словник синонімів української мови
  5. гірший — Гі́рший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гірший — ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до пога́ний. — У нас усі кращі, — запротестувала Юлька. — Немає в нас гірших. На те й ударний загін! (Донч., 1, 1956, 85); // у знач. ім. І пекло мук, І крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, — гіршого не жду (Граб., І, 1959, 80). Словник української мови в 11 томах
  7. гірший — Гірший, -а, -е Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. І. 10. Словник української мови Грінченка