гітара —
гіта́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гітара —
-и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент із корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гітара —
(від гр. kithapa — кифара) — струнний щипковий інструмент з дерев’яним 8 — подібним корпусом, резонаторним отвором, шийкою з грифом та 19-24 металевими ладами. Існує кілька різновидів Г.: 1. Семиструнна російська Г. Стрій: D, G, H, d, g, h, d1. d3.
Словник-довідник музичних термінів
гітара —
ГІТА́РА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. – Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, – сказав Терлецький (І.
Словник української мови у 20 томах
гітара —
(-и) ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 126; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 226.
Словник жарґонної лексики української мови
гітара —
Струнний щипковий музичний інструмент (хордофон) з 6 (переважно італ.) або 7 (переважно рос.) струнами; також г. акустична на відміну від г. електричної (сконструйованої 1936) — з електричним спорядженням, яке підсилює звук і змінює його забарвлення.
Універсальний словник-енциклопедія
гітара —
ГІТА́РА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. — Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, — сказав Терлецький (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах