гітара
ГІТА́РА, и, ж.
Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом.
– Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, – сказав Терлецький (І. Нечуй-Левицький);
Він добре танцює, але ще краще грає на гітарі й співає (Д. Ткач);
Сашко накидує ремінь гітари і смикає струну (Л. Дереш).
△ (1) Гава́йська гіта́ра – різновид гітари, що має шість струн, під якими натягнута шкіра, завдяки чому інструмент може видавати м'які та тягучі звуки.
На гавайській гітарі грають спеціальною пластинкою – плектром (з наук.-попул. літ.);
Гавайська гітара має м'який, ледь гугнявий звук (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)