гітара
ГІТА́РА, и, ж.
Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом.
– Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, – сказав Терлецький (І. Нечуй-Левицький);
Він добре танцює, але ще краще грає на гітарі й співає (Д. Ткач);
Сашко накидує ремінь гітари і смикає струну (Л. Дереш).
△ (1) Гава́йська гіта́ра – різновид гітари, що має шість струн, під якими натягнута шкіра, завдяки чому інструмент може видавати м'які та тягучі звуки.
На гавайській гітарі грають спеціальною пластинкою – плектром (з наук.-попул. літ.);
Гавайська гітара має м'який, ледь гугнявий звук (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гітара — гіта́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гітара — -и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент із корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гітара — (від гр. kithapa — кифара) — струнний щипковий інструмент з дерев’яним 8 — подібним корпусом, резонаторним отвором, шийкою з грифом та 19-24 металевими ладами. Існує кілька різновидів Г.: 1. Семиструнна російська Г. Стрій: D, G, H, d, g, h, d1. d3. Словник-довідник музичних термінів
- гітара — (-и) ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 126; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 226. Словник жарґонної лексики української мови
- гітара — Струнний щипковий музичний інструмент (хордофон) з 6 (переважно італ.) або 7 (переважно рос.) струнами; також г. акустична на відміну від г. електричної (сконструйованої 1936) — з електричним спорядженням, яке підсилює звук і змінює його забарвлення. Універсальний словник-енциклопедія
- гітара — Гіта́ра, -ри, -рі; -та́ри, -та́р (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гітара — ГІТА́РА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. — Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, — сказав Терлецький (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах