гітара

(-и) ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 126; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 226.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гітара — гіта́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гітара — -и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент із корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гітара — (від гр. kithapa — кифара) — струнний щипковий інструмент з дерев’яним 8 — подібним корпусом, резонаторним отвором, шийкою з грифом та 19-24 металевими ладами. Існує кілька різновидів Г.: 1. Семиструнна російська Г. Стрій: D, G, H, d, g, h, d1. d3. Словник-довідник музичних термінів
  4. гітара — ГІТА́РА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. – Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, – сказав Терлецький (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гітара — Струнний щипковий музичний інструмент (хордофон) з 6 (переважно італ.) або 7 (переважно рос.) струнами; також г. акустична на відміну від г. електричної (сконструйованої 1936) — з електричним спорядженням, яке підсилює звук і змінює його забарвлення. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гітара — Гіта́ра, -ри, -рі; -та́ри, -та́р (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гітара — ГІТА́РА, и, ж. Струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. — Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, — сказав Терлецький (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах