двобарвний —
двоба́рвний прикметник
Орфографічний словник української мови
двобарвний —
-а, -е. Який має у своєму забарвленні два кольори. || Складений з двох частин різного кольору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
двобарвний —
ДВОБА́РВНИЙ, а, е. Який має у своєму забарвленні два кольори. Подорожній приписував це [успіх] своїй двобарвній афіші (Мур., Свіже повітря.., 1962, 180); // Складений з двох частин різного кольору. Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (Коцюб., II, 1955, 295).
Словник української мови в 11 томах