Значення в інших словниках
-
двоюрідний —
двою́рідний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
двоюрідний —
[двойур'іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
двоюрідний —
-а, -е. Який знаходиться в родинному зв'язку по дідові чи бабі з дітьми їхніх синів або дочок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двоюрідний —
(брат) див. кузен
Словник чужослів Павло Штепа
-
двоюрідний —
див. родич
Словник синонімів Вусика
-
двоюрідний —
на́шому ти́нові двою́рідний пліт. Далекий родич. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається ..— нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич).
Фразеологічний словник української мови
-
двоюрідний —
ДВОЮ́РІДНИЙ, У ПЕ́РШИХ, СТРИ́ЄЧНИЙ діал. — А де тепер ваш двоюрідний брат? — В Петербурзі (М. Стельмах); До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (І. Нечуй-Левицький); Була йому якась стриєчна тітка (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
двоюрідний —
ДВОЮ́РІДНИЙ, а, е. Який знаходиться в родинному зв’язку по дідові або бабі з дітьми їхніх синів або дочок. Він виліз, щоб з високості підглядіти, де заховалися Грицько та Василь, — його рідний і двоюрідний брати (Мирний, IV, 1955, 8)...
Словник української мови в 11 томах