двоюрідний

на́шому ти́нові двою́рідний пліт. Далекий родич. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається ..— нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. двоюрідний — двою́рідний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоюрідний — [двойур'іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. двоюрідний — -а, -е. Який знаходиться в родинному зв'язку по дідові чи бабі з дітьми їхніх синів або дочок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. двоюрідний — (брат) див. кузен  Словник чужослів Павло Штепа
5. двоюрідний — див. родич  Словник синонімів Вусика
6. двоюрідний — ДВОЮ́РІДНИЙ, У ПЕ́РШИХ, СТРИ́ЄЧНИЙ діал. — А де тепер ваш двоюрідний брат? — В Петербурзі (М. Стельмах); До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (І. Нечуй-Левицький); Була йому якась стриєчна тітка (І. Франко).  Словник синонімів української мови
7. двоюрідний — Двою́рідний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. двоюрідний — ДВОЮ́РІДНИЙ, а, е. Який знаходиться в родинному зв’язку по дідові або бабі з дітьми їхніх синів або дочок. Він виліз, щоб з високості підглядіти, де заховалися Грицько та Василь, — його рідний і двоюрідний брати (Мирний, IV, 1955, 8)...  Словник української мови в 11 томах