Значення в інших словниках
-
двоєчко —
дво́єчко числівник кількісний
Орфографічний словник української мови
-
двоєчко —
невідм., числ. кільк., збірн. Пестл. до двоє.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двоєчко —
ДВО́ЄЧКО, невідм., числ. кільк., збірн. Пестл. до дво́є. — От десь горе: ми ще самі, двоєчко нас, а то, борони боже, сім’я велика, діточки дрібні, пищать з голоду, а тут ні крихіточки (Коцюб., І, 1955, 94); — Промов, серце, словечко, Як ми любилися двоєчко (Нар. лірика, 1956, 219).
Словник української мови в 11 томах
-
двоєчко —
Двоєчко чис. ум. отъ двойко. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63.
Словник української мови Грінченка