дезабільє —
дезабільє́ іменник середнього роду легкий домашній одяг арх.
Орфографічний словник української мови
дезабільє —
невідм., с. 1》 Ситуація, коли людину застали не зовсім одягненою. 2》 Ранковий або недбалий домашній одяг, перев. жіночий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дезабільє —
ДЕЗАБІЛЬЄ́, невідм., с., заст. Легкий, недбалий домашній одяг, перев. жіночий. Вона [Марта] помітила, що Давид Семенович надто часто випадково виходить вранці до кухні саме в той час, коли вона в чималому дезабільє проробляла там процедуру вмивання (В.
Словник української мови у 20 томах
дезабільє —
дезабільє́ (франц. deshabille, букв. – роздягнений) 1. Становище, коли людину застали напіводягненою або не зовсім одягненою. 2. Легкий, недбалий домашній одяг.
Словник іншомовних слів Мельничука