дезабільє

дезабільє́

невідм., с.

1》 Ситуація, коли людину застали не зовсім одягненою.

2》 Ранковий або недбалий домашній одяг, перев. жіночий.

Значення в інших словниках

1. дезабільє — дезабільє́ іменник середнього роду легкий домашній одяг арх.  Орфографічний словник української мови
2. дезабільє — ДЕЗАБІЛЬЄ́, невідм., с., заст. Легкий, недбалий домашній одяг, перев. жіночий. Вона [Марта] помітила, що Давид Семенович надто часто випадково виходить вранці до кухні саме в той час, коли вона в чималому дезабільє проробляла там процедуру вмивання (В.  Словник української мови у 20 томах
3. дезабільє — дезабільє́ (франц. deshabille, букв. – роздягнений) 1. Становище, коли людину застали напіводягненою або не зовсім одягненою. 2. Легкий, недбалий домашній одяг.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дезабільє — Дезабільє́ (фp.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)