Значення в інших словниках
-
демонізм —
демоні́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
демонізм —
-у, ч. Властивість за знач. демонічний; демонська сила.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
демонізм —
Бісівщина, чортівство
Словник чужослів Павло Штепа
-
демонізм —
демоні́зм (від демон) 1. Віра в існування злих духів; характерна для більшості релігій персоніфікація зла в образі демона. 2. Переносно – особливість вдачі людей, які дістають насолоду від страждань інших.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
демонізм —
ДЕМОНІЗМ (від грецьк. δαίμων — божество) — форма прадавніх вірувань, що полягала в уявленнях про існування надприродних істот — демонів як безплотних сутностей. Властивий різним релігіям — юдаїзмові, християнству, ісламу, відбиваючи їхню спадщину.
Філософський енциклопедичний словник
-
демонізм —
ДЕМОНІ́ЗМ, у, ч. Властивість за знач. демоні́чний; демонська сила. Глянув [Юзько] на неї своїми зеленкуватими очима з відтінком демонізму, з виразом якогось внутрішнього вдоволення та з глумом (Коб., III, 1956, 511).
Словник української мови в 11 томах