1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

демонізм

Демоні́зм, -му, -мові

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демонізм — демоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. демонізм — -у, ч. Властивість за знач. демонічний; демонська сила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. демонізм — Бісівщина, чортівство Словник чужослів Павло Штепа
  4. демонізм — демоні́зм (від демон) 1. Віра в існування злих духів; характерна для більшості релігій персоніфікація зла в образі демона. 2. Переносно – особливість вдачі людей, які дістають насолоду від страждань інших. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. демонізм — ДЕМОНІЗМ (від грецьк. δαίμων — божество) — форма прадавніх вірувань, що полягала в уявленнях про існування надприродних істот — демонів як безплотних сутностей. Властивий різним релігіям — юдаїзмові, християнству, ісламу, відбиваючи їхню спадщину. Філософський енциклопедичний словник
  6. демонізм — ДЕМОНІ́ЗМ, у, ч. Властивість за знач. демоні́чний; демонська сила. Глянув [Юзько] на неї своїми зеленкуватими очима з відтінком демонізму, з виразом якогось внутрішнього вдоволення та з глумом (Коб., III, 1956, 511). Словник української мови в 11 томах