демілітаризація —
демілітариза́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
демілітаризація —
-ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння. Демілітаризація кордонів — у міжнародному праві – термін, який зазвичай передбачає відведення на основі міжнародного договору збройних сил з деякої території.
Великий тлумачний словник сучасної мови
демілітаризація —
демілітариза́ція (від де... і мілітаризація) роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість.
Словник іншомовних слів Мельничука
демілітаризація —
Обмеження військового потенціалу певної території на підставі міжнародної угоди (обмеження збройних сил, заборона володіти чи виробляти певні різновиди озброєння).
Універсальний словник-енциклопедія
демілітаризація —
ДЕМІЛІТАРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння. Демілітаризація Німеччини в західних зонах тепер.. припинилася остаточно (Собко, Запорука.., 1952, 188).
Словник української мови в 11 томах