демілітаризація

ДЕМІЛІТАРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння.

Демілітаризація Німеччини в західних зонах тепер.. припинилася остаточно (Собко, Запорука.., 1952, 188).

Значення в інших словниках

1. демілітаризація — демілітариза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. демілітаризація — -ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння. Демілітаризація кордонів — у міжнародному праві – термін, який зазвичай передбачає відведення на основі міжнародного договору збройних сил з деякої території.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. демілітаризація — демілітариза́ція (від де... і мілітаризація) роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. демілітаризація — Обмеження військового потенціалу певної території на підставі міжнародної угоди (обмеження збройних сил, заборона володіти чи виробляти певні різновиди озброєння).  Універсальний словник-енциклопедія
5. демілітаризація — Демілітариза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)