демілітаризація

ДЕМІЛІТАРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння.

Демілітаризація Німеччини в західних зонах тепер.. припинилася остаточно (Собко, Запорука.., 1952, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демілітаризація — демілітариза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. демілітаризація — -ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння. Демілітаризація кордонів — у міжнародному праві – термін, який зазвичай передбачає відведення на основі міжнародного договору збройних сил з деякої території. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. демілітаризація — демілітариза́ція (від де... і мілітаризація) роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. демілітаризація — Обмеження військового потенціалу певної території на підставі міжнародної угоди (обмеження збройних сил, заборона володіти чи виробляти певні різновиди озброєння). Універсальний словник-енциклопедія
  5. демілітаризація — Демілітариза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)