демілітаризація
демілітариза́ція
-ї, ж.
Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння.
Демілітаризація кордонів — у міжнародному праві – термін, який зазвичай передбачає відведення на основі міжнародного договору збройних сил з деякої території.
Демілітаризація території — ліквідація на основі міжнародного договору або внутрішньодержавного акта військових укріплень та споруд на певній території.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демілітаризація — демілітариза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- демілітаризація — демілітариза́ція (від де... і мілітаризація) роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість. Словник іншомовних слів Мельничука
- демілітаризація — Обмеження військового потенціалу певної території на підставі міжнародної угоди (обмеження збройних сил, заборона володіти чи виробляти певні різновиди озброєння). Універсальний словник-енциклопедія
- демілітаризація — Демілітариза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- демілітаризація — ДЕМІЛІТАРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Заборона якій-небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння. Демілітаризація Німеччини в західних зонах тепер.. припинилася остаточно (Собко, Запорука.., 1952, 188). Словник української мови в 11 томах