денарій —
-ю, ч. Давньоримська монета, що містила 4,5 г срібла і карбування якої почалося у 3 ст. до н. е.
Великий тлумачний словник сучасної мови
денарій —
ДЕНА́РІЙ, я, ч., іст. Назва срібної монети у Стародавньому Римі. Денарій був однією з найбільш розповсюджених монет на територіях, що перебували під владою Риму (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
денарій —
дена́рій (від лат. denarius – той що складається з десяти) давньоримська срібна монета, від якої походять назви грошових одиниць ряду сучасних країн (Іраку, Алжіру та інших).
Словник іншомовних слів Мельничука
денарій —
1. срібна стародавня монета вагою 4,55 г (пізніше менша), карбована у Римі з III ст. до н.е.; вартість 4 сестерції або 10 асів; 2. срібна монетарна одиниця в середньовічній Європі вагою 1,7 г; запроваджена в обіг бл. 730 Карлом Великим.
Універсальний словник-енциклопедія