денарій

ДЕНА́РІЙ, я, ч., іст.

Назва срібної монети у Стародавньому Римі.

Денарій був однією з найбільш розповсюджених монет на територіях, що перебували під владою Риму (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. денарій — -ю, ч. Давньоримська монета, що містила 4,5 г срібла і карбування якої почалося у 3 ст. до н. е.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. денарій — дена́рій (від лат. denarius – той що складається з десяти) давньоримська срібна монета, від якої походять назви грошових одиниць ряду сучасних країн (Іраку, Алжіру та інших).  Словник іншомовних слів Мельничука
3. денарій — 1. срібна стародавня монета вагою 4,55 г (пізніше менша), карбована у Римі з III ст. до н.е.; вартість 4 сестерції або 10 асів; 2. срібна монетарна одиниця в середньовічній Європі вагою 1,7 г; запроваджена в обіг бл. 730 Карлом Великим.  Універсальний словник-енциклопедія
4. денарій — Дина́рій і дена́рій, -рія (монета)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)